Рік тому ми розповідали вам про найгарніші фотографії/моменти 2014 року, а сьогодні час поговорити про 2015. 2015 рік був просто... неймовірним! Якби хтось сказав нам, що за 12 місяців ми переживемо стільки всього і в стількох різних країнах, нізащо, ми б подумали, що це жарт.
СІЧЕНЬ
Ми розпочали рік, святкуючи в будинку, орендованому знайомими австралійцями, за 2 хвилини до 12 посеред вулиці в Квінстауні… таке трапляється в Новій Зеландії! Оговтавшись від похмілля, ми розпочали місяць роботи, писали наш перший роман, зустрічалися з друзями та колегами по роботі та готувалися до нових подорожей…
ЛЮТИЙ
На моє 30-річчя ми залишили Квінстаун позаду і, після 9 місяців життя на антиподах, почали прощатися з Новою Зеландією. Перш ніж попрощатися, ми сіли в наш фургон, щоб подорожувати рештою Південного острова, який нам ще залишалося відвідати: ми відвідали Кейтлінз, півострів Данідін, Західне узбережжя, півострів Акароа та Крайстчерч.
БЕРЕЗЕНЬ
Березень повернув нас до Азії, до нашої улюбленої Малайзії: тут ми провели кілька супер розслаблених днів на острові Тіоман, у Редангу, а зрештою опинилися в Куала-Лумпурі, де зустріли Марію, Франческо та Феліпе, чудових мандрівників і людей (хоча й з жахливим смаком пива).
КВІТЕНЬ
Майже не усвідомлюючи цього, ми опинилися в Японії, країні, про яку завжди мріяли, але яка ніколи не входила до наших планів, адже відомо, що… Японія надзвичайно дорога. Ні, це не так! І ми переконалися в цьому, подорожуючи протягом місяця через Кіото, Осаку, Коя-Сан, Нару, Хімедзі, Хіросіму та Такаяму.
ТРАВЕНЬ
Весь травень був наповнений кольорами, запахами та смаками столиці Японії: Токіо. Тут ми працювали в хостелі, а потім жили в будинку, який ми ділили з людьми з усього світу. Це був надзвичайно корисний досвід, який залишив у нас дуже приємний смак… А що можна сказати про Токіо? Він став одним з наших улюблених міст у всьому світі, він абсолютно дивовижний. Ми його обожнюємо.
ЧЕРВЕНЬ
Червень приніс те, чого ми давно прагнули: возз'єднання. З нашими родинами, містами, будинками, друзями, домашніми тваринами. Червень навчив нас, що повернення додому може бути таким же (або навіть більш) дивовижним, ніж самі подорожі (а також, що потрібно повернутися, щоб знову поїхати). У червні ми переїхали жити до Андалусії, у Вера-Плайя… одне з наших улюблених місць (ті смачні тапас, ці заходи сонця, той милий маленький будиночок, цей спокій! Саме те, що нам було потрібно, щоб підзарядитися!).
ЛИПЕНЬ
У липні до нас приїхали батьки, і, звісно ж, ми скористалися нагодою показати їм частину чарівності Андалусії: ми відпочили в Кабо-де-Гата та вирушили досліджувати Гранаду та Малагу. Мої батьки закохалися в Альгамбру та тапас, і ми знову подякували долі за те, що вона привела нас до цього райського куточка Іспанії. Андалусія така крута!
СЕРПЕНЬ
Серпень був найгіршим місяцем року. Слово було: wordpress. Міграція на wordpress. Це принесло нам: 10 годин нудної роботи на день (перегляд статей, повторне завантаження фотографій, перевірка всіх посилань, знову SEO, гадіння на все, що рухається). В кінці місяця ми поїхали, стресовані, білі як моцарела та з темними колами під очима, до Італії: 1 вересня вже наближалося, а з ним і нова чудова подорож.
ВЕРЕСЕНЬ
Словенія, Хорватія, Боснія та Сербія: вересень зустрів нас поїздкою інтеррейлом через Балкани. Це була дивна подорож: наші батареї майже повністю розрядилися, і ми нічого не планували, оскільки не мали на це часу «завдяки» переходу на WordPress (якщо ви не блогер, ви не зрозумієте, ви можете уявити нас, як ми летимо в небі з маленькими пташками, але ні, міграція з платформи блогерів на платформу WordPress — це такий потворний процес, настільки потворний, що ми краще не розповідатимемо вам більше). Зрештою, міграція не зіпсувала нашу подорож: Балкани виявилися чудовим місцем, і нам дуже сподобалося.
ЖОВТЕНЬ
Жовтень був другим місяцем інтеррейл-подорожі Балканами: ми відвідали Чорногорію, Албанію, Македонію, Болгарію і, хоча спочатку думали завершити подорож у Стамбулі, зрештою вирішили змінити курс і поїхати до Будапешта, Праги та Братислави. Стамбул і Туреччина заслуговували на ще одну поїздку (і, безсумнівно, на більше часу).
ЛИСТОПАД
Коли ми були в Македонії, щось сталося – назвемо це знаком долі – що змусило нас забронювати квиток на літак, щоб повернутися до країни, яку ми вже знали: Шрі-Ланки. У листопаді ми повернулися туди, без планування та з новою надією... поки що ми воліємо нічого не говорити, але, можливо, 2016 рік матиме відтінок Шрі-Ланки!
ГРУДЕНЬ
Грудень дуже насичений: ми почали його на півдні Шрі-Ланки, продовжили в Італії, відвідавши мою родину та скуштувавши смачну піцу, через кілька років повернулися до Барселони, нашого нового міста, де прожили 5 років (яка ж ти гарна, Барселоно!!), і закінчили в Сігуенсі, в будинку Робера, насолоджуючись родиною та теплом каміна (звідки ми й пишемо).
Грудень забирає неповторний рік подорожей і поступається місцем новому року, про який ми практично нічого не знаємо... але маємо відчуття, що це буде ще один чудовий рік!
